Савадов-Сенченко

Незавершена версія, наповнюється
Біографія
1962 - 1962

Народилися в Києві, УРСР

1980 (1979) - 1980 (1979)

Закінчили Республіканську художню школу (нині Державна художня середня школа ім. Т. Г. Шевченка), Київ, УР

1986 - 1986

Закінчили Київський державний художній інститут

1983 - 1996

Працювали в творчій колаборації

кінець 1980-х - початок 1990-х

Належали до кола художників Паризької комуни. Мали майстерню на вул. Софіївській

Опис практики

Дослідниця - Катерина Блудова

Савадов Арсен Володимирович та Сенченко Георгій Миколайович народилися в 1962 році в м. Києві, УРСР, в обох батьки були художниками. Перше знайомство художників (а тоді ще школярів), відбулося в 1973 році, під час екзаменів на вступ до Республіканської художньої школи (нині Державна художня середня школа ім. Т. Г. Шевченка), Київ, УРСР, яку обидва закінчили в 1979 році та поступили до Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури), де навчалися на різних факультетах – Савадов на відділені монументального живопису, а Сенченко – на сценографії. Закінчили академію в 1986 році.

Про перші сумісні мистецькі досліди, відомо небагато. За словами Сенченка, вони були пов’язані з фотографією. Деякі з фотографій художники навіть друкували на полотні за допомогою фотоемульсії. Але це швидко їм набридло.

В 1987 році вони створюють одну з найвідоміших робіт «Печаль Клеопатри», яку визнають «точкою відліку в новому українському мистецтві». Вперше вона була представлена на виставці «Молодость страны» («Молодість країни») в Москві, де викликала фурор. Реакція критиків була різною – від обурення до захвату, але ніхто не лишився байдужим. Вона одразу ж була придбана паризькою «Galerie de France  [Галері де Франс]». Того ж року в рамках презентації колекції галереї, робота була показана на FIAC (Foire Internationale d’Art Contemporain) / Міжнародний ярмарок сучасного мистецтва, де була придбана до приватного зібрання художника та колекціонера Армана, після чого ніхто її не бачив. Ця робота стала візитівкою українського трансавангарду та постмодернізму в цілому. Вона сповнена іронії та абсурдності. Окрім того, надзвичайно важливу роль «Клеопатра» також зіграла в житті та творчості багатьох інших художників – після такого приголомшливого успіху, «у нового українського мистецтва, здавалося б, виросли крила».

Наступного, 1988, року, Савадов та Сенченко вирішують до Всесоюзної молодіжної виставки створити роботи не в співавторстві, а окремо один від одного. Так народжується, мабуть, єдина відома самостійна робота Георгія Сенченка «Сакральний пейзаж Пітера Брейгеля», яка є містичним роздумом на тему життя після техногенної катастрофи, а також робота Арсена Савадова «Меланхолія», що є алюзією на твір Пабло Пікассо «Жінки, що біжать по пляжу».

В 1991 – 1992 роках художники почали поступово відходити від мови трансавангарду. Їхні роботи втрачають свою експресивнійсть та переймають більш графічні риси. Вони стають «концептуальними», в тому сенсі що різні знаки та елементи вони комбінують в традиції сюрреалістичного монтажу.

Експерименти Сенченка та Савадова в 1991-1992 роках виходять за межі живопису, занурюючи його в мультимедійний контекст. Вони не тільки інтегрують картину в особливий простір, але й замінюють традиційне полотно на лайт-бокс (серія «Загублений рай», 1991) або брезент (серія «Без назви» (серія з урнами), 1991, серія «Заспокой своє серце», 1991), а також розширюють звичну двомірність живопису за допомогою тримірних об’єктів (серія «Без назви» (серія з мавпами), 1991).

Наприкінці 1992 року Сенченко разом з Савадовим та іншими художниками (Олександром Гнилицьким, Олегом Голосієм, Павлом Керестеєм, Олександром Ройтбурдом, Дмитром Дульфаном та Олександром Другановим) беруть участь у чотирьохмісячній резиденції, в Мюнхені, що отримала назву «Postanaestesia».

Знаковою подією для всіх художників, що брали участь у резиденції, став виїзд на дев’яту «Документу», де майже не було більш звичного для всіх живопису. Це, частково, вплинуло на зосередженість Сенченка та Савадова, передусім, на альтернативних художніх медіа, таких як фотографії, відео та інсталяції. Під час резиденції вони створили людиноподібні скульптури з пап’є-маше, модель церкви, зроблену з взуттєвої коробки та перетягнуту скетчем, тунель, зроблений з дитячої залізниці і книг. Для демонстрації фотографій на виставці вони використовували лайтбокси, повторивши в цьому досвід роботи «Загублений рай».

В 1994 році, Сенченко та Савадов починають активно працювати з відео та перформансом. Так народилися роботи «На смерть Голосія» (1993), «Різдвяна акція» або «Чеченська ялинка» (1994), «Голоси кохання» (1994) та «Ніякого дресирування» (1995). Твір «Голоси кохання» був створений для виставки «Алхемічна капітуляція», що проходила на військовому кораблі «Славутич» в Севастополі. Для того, щоб здійснити цей проект, Савадов і Сенченко протягом тижня жили на кораблі та знімали його команду. На відкритті художники представили цю роботу як мультимедійну інсталяцію, що включала в себе відео-проекцію та величезному екрані та знайдені об’єкти, встановлені прямо на палубі корабля. В даному відео художники вперше використовують образи чоловіків в балетних пачках. Поєднання підкресленої маскулінності з елементами травесті стало ключовим кодом в численних подальших роботах художників (в тому числі вже згаданому вище відео-перформансі «Ніякого дресирування» (1995), а також живописній серії «Злочин та кара» (1996)), а пізніше й Савадова (наприклад, серія фотографій «Донбас – Шоколад» (1997)) окремо. Подальші роботи Савадова зводять тему чоловічих товариств, з їхніми специфічними правилами та звичками, до одного з центральних мотивів його творчості, при цьому ідеї ці зароджуються ще під час сумісної співпраці двох художників.

В 1996 році Георгій Сенченко завершує свою співпрацю з Арсеном Савадовим та йде в сферу дизайну. Останнім сумісним проектом художників є проект на першій «Маніфесті». Як зізнається сам художник, йому стало нудно, він зрозумів, що все дуже різко змінилося. Але, можливо, найближчим часом повернеться до мистецтва.

Художні роботи та Документи
Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко

Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко

Виставки
1987
Всесоюзна виставка «Молодість країни»
1987
FIAC (Foire Internationale d’Art Contemporain) / Міжнародний ярмарок сучасного мистецтва
1988.02.11
ARCOmadrid
1989
Молоді художники соціалістичних країн
1990
Молоді художники України
1991.09
Естетичні досвіди (Естетичні експерименти)
1991.10.09
Ярмарок «Арт-міф», 1991
1991.11
Арсен Савадов та Георгій Сенченко
1992
Резиденція Spielmotor e.V.
1992.03.06
Штиль
1992.05.19
Savadov & Senchenko
1992.09.11
Постанестезія. Діалог із Києвом [PostAnaesthesia. Dialog mit Kiew]
1992.12.03
ART LA 1992: The 7th International Los Angeles Art Fair
1992.12.04
Постанестезія [PostAnaesthesia]
1993
Aрт-Гамбург
1993
Конверсія
1993
Міжнародний арт-ярмарок «Арт-МІФ ІІІ»
1993.01.15
Постанестезія [PostAnaesthesia/Постанестезія]
1993.08.13
Ангели над Україною
1994.11
New Media Topia
1994
ISEA (V International Symposium on Electronic Art)
1994
Різдвяна акція
1994
Арсен Савадов та Георгій Сенченко
1994.05.26
Простір культурної революції
1994.07.20
Алхімічна капітуляція
1995
Videoform95, фестиваль відео-арту
1995
New Russian Art from the Christian Keosee Collection
1995
Wild Life
1995
Alpe Adria Cinema Imaggini
1995
Арсен Савадов та Георгій Сенченко
1995
Арсен Савадов та Георгій Сенченко
1995
Відеоперформанс
1995
Ніякого дресирування!
1995
Відео-форум «OSTranenie (Остранєніє)»
1995
Савадов і Сенченко
1995.02.23
Рот медузи
1995.03.29
Барбарос
1995.11.06
Вирощене у кістці
1996
Осіння виставка (5 років галереї Марата Гельмана)
1996.06.09
Manifesta – 1
1997
Міжнародний ярмарок «АРТ-Москва», 1997
1999.06.18
Майбутнє настало. Українське мистецтво 90-х
1999.09.09
Майбутнє настало. Українське мистецтво 1990-х
2000
Інша сторона Європи
2001
Мистецтво проти географії
2002
The Ukrainians
2004
Доба романтизму
2009.09.18
Українська Нова хвиля. Мистецтво другої половини 1980-х — початку 1990-х років
2009.10.31
Рудий ліс
2014.01.24
Реконструкція 2
2014.07.08
Украинский файл. Выставка украинских художников
2014.09.27
Презентація «Відкритого архіву українського медіа-арту»
2015.04.23
Презентація «Відкритого архіву українського медіа-арту»
2016.10.21
Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище
2016.12.02
Йду і повертаюсь
2016.10.22
Дух часу
2017.04.27
Виставка досягнень українського медіа-мистецтва
2018.03.01
FLASHBACK. Українське медіамистецтво 1990-х.
Бібліографія
  1. Успенский А. Живопись в контексте постмодернизма. Южнорусская волна из коллекции ГРМ (дар Марата Гельмана) [Електронний ресурс] / Антон Успенский // http://uspensky.narod.ru/. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://uspensky.narod.ru/sud-wall.html.
  2. Баздирева Ася. Один день с Олегом Тистолом / Ася Баздирева // ARTUkraine. – 06.09.2012. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://artukraine.com.ua/a/odin-den-s-olegom-tistolom/#.WKsHKvmLQ2w (действует 20.02.2017)
  3. Белькевич Д. Арт-Каток или Цифрами по творческому самолюбию. Арсен Савадов // ArtUkraine. – 15.01.2014