Гіра Набі

Зосереджуючись на делікатній взаємодії між життям і занепадом, проєкт Гіри Набі «Як полюбити дерево» розповідає про зникомі екосистеми та багате біорозмаїття Пакистану. Поєднуючи різні художні медіа, такі як багатоканальне відео, знайдена кераміка та текстильні вироби, художниця заглиблюється у вивчення глибоко вкорінених зв’язків між людиною та природним світом. Набі вирушає у кілька експедицій гімалайськими сосновими лісами, що оточують місто Муррі, в регіоні Галіят. У цій місцевості колишні британські гірські станції, що лишились з колоніальних часів, стали невіддільною частиною ландшафту. Території, що колись процвітали, тепер руйнуються внаслідок довготривалої ресурсної експлуатації, залишаючи по собі свідчення болісного минулого, переплетеного з капіталістичною експансією.

Виявляючи наслідки, залишені колоніальним пануванням і поточним виснаженням цих екосистем, робота також оповідає про складні реалії, з якими стикаються мешканці регіону. Колоніальні та постколоніальні уряди, силоміць захопили контроль над цими землями, й запроваджуючи суворі закони, спровокували новий цикл руйнувань. Під час холодних зим і безнадійних часів, селяни мусили зрубувати вікові дерева, щоб вижити. Відтиски пошкоджених чи померлих дерев, що їх зробила Набі під час мандрівки, слугують мовчазними свідками страждань і землі, і людей, показуючи їх спільну боротьбу та стійкість. У своїх ціанотипіях і шовкодруці на текстильних творах, художниця розмірковує про час, пам’ять, зникнення або винищення, та про непевне майбутнє.

Українська земля також має історію колоніальних перетворень. За режиму Сталіна та в наступні десятиліття природу змінювали з метою підвищення продуктивності земель. Ця політика включала насадження лісосмуг довкола полів, будівництво каналів і зрошувальних систем, що порушували степові біоми, та створення численних масивних гідроелектростанцій і водосховищ на Дніпрі. За війни, яку розв’язала Росія, у цих лісосмугах почали будувати окопи та укріплення — нові ландшафти бойових дій у східних і південних областях України. А 2023 року російські війська знищили дамбу радянських часів, що утримувала Каховське водосховище, створивши прецедент екоциду.

Спеціальна премія

Зосереджуючись на делікатній взаємодії між життям і занепадом, проєкт Гіри Набі «Як полюбити дерево» розповідає про зникомі екосистеми та багате біорозмаїття Пакистану. Поєднуючи різні художні медіа, такі як багатоканальне відео, знайдена кераміка та текстильні вироби, художниця заглиблюється у вивчення глибоко вкорінених зв’язків між людиною та природним світом. Набі вирушає у кілька експедицій гімалайськими сосновими лісами, що оточують місто Муррі, в регіоні Галіят. У цій місцевості колишні британські гірські станції, що лишились з колоніальних часів, стали невіддільною частиною ландшафту. Території, що колись процвітали, тепер руйнуються внаслідок довготривалої ресурсної експлуатації, залишаючи по собі свідчення болісного минулого, переплетеного з капіталістичною експансією.

Виявляючи наслідки, залишені колоніальним пануванням і поточним виснаженням цих екосистем, робота також оповідає про складні реалії, з якими стикаються мешканці регіону. Колоніальні та постколоніальні уряди, силоміць захопили контроль над цими землями, й запроваджуючи суворі закони, спровокували новий цикл руйнувань. Під час холодних зим і безнадійних часів, селяни мусили зрубувати вікові дерева, щоб вижити. Відтиски пошкоджених чи померлих дерев, що їх зробила Набі під час мандрівки, слугують мовчазними свідками страждань і землі, і людей, показуючи їх спільну боротьбу та стійкість. У своїх ціанотипіях і шовкодруці на текстильних творах, художниця розмірковує про час, пам’ять, зникнення або винищення, та про непевне майбутнє.

Українська земля також має історію колоніальних перетворень. За режиму Сталіна та в наступні десятиліття природу змінювали з метою підвищення продуктивності земель. Ця політика включала насадження лісосмуг довкола полів, будівництво каналів і зрошувальних систем, що порушували степові біоми, та створення численних масивних гідроелектростанцій і водосховищ на Дніпрі. За війни, яку розв’язала Росія, у цих лісосмугах почали будувати окопи та укріплення — нові ландшафти бойових дій у східних і південних областях України. А 2023 року російські війська знищили дамбу радянських часів, що утримувала Каховське водосховище, створивши прецедент екоциду.

Спеціальна премія

Коментуючи нагородження Гіри Набі, журі зазначило:

«Інсталяція Гіри Набі, що складається з плину тканин, відеопроекцій та звукового супроводу, є важливим внеском у мистецькі практики, які звертаються до деколоніальної екології. Інсталяція використовує фрагментацію як методологію — що візуальну, то й звукову — запрошуючи нас замислитися над численними тріщинами та уламками, які з’являються внаслідок постійного руйнування довкілля. Ця робота поетично нагадує нам, що багато конфліктів, які ми переживаємо сьогодні, пов’язані з екстрактивістськими практиками щодо нашого довкілля»

Виставки

Як полюбити дерево
Як полюбити дерево, розділ ІІІ, 2021–2024 ціанотипія, шовкографія, відтиск на тканині Надано художницею Створено за підтримки PinchukArtCentre та Академії Яна ван Ейка Дикі зустрічі, Як полюбити дерево, розділ IV, 2023 3-канальне цифрове відео, 18’ Надано художницею
Як полюбити дерево
Як полюбити дерево, розділ ІІІ, 2021–2024 ціанотипія, шовкографія, відтиск на тканині Надано художницею Створено за підтримки PinchukArtCentre та Академії Яна ван Ейка Дикі зустрічі, Як полюбити дерево, розділ IV, 2023 3-канальне цифрове відео, 18’ Надано художницею